Арт-терапія

Арт-терапія (від англ. art - мистецтво; therapy - терапія, лікування) - це терапія мистецтвом, творчістю. Відносно новий метод психотерапії та психологічної корекції.

Арт-терапія виникла в 30-ті роки ХХ століття. Термін «арт-терапія» в 1938 році ввів художник Адріан Хілл при описі своєї роботи з людьми, хворими на туберкульоз, які перебували в санаторіях. Вперше застосували методи арт- терапії на практиці під час Другої світової війни. Тоді проводили роботу з дітьми, які були вивезені з фашистських таборів. В 1961 році в Америці була створена Американська арт-терапевтична асоціація.

Арт-терапія, допомагає виразити людині свої почуття через візуальне мистецтво. В ході арт-терапії відбувається символічне вираження особистості, що виникає в підсвідомості первинних думок і переживань (бажання, образи, страхи, конфлікти, сновидіння, фантазії і спогади дитинства). Отже, арт-терапія - це чудова можливість «викричати» свої проблеми. Арт-терапія - це не тільки приємне заняття, але і профілактика здорового способу життя. Заняття арт-терапією дозволяють розкрити внутрішні сили людини, сприяють підвищенню самооцінки, вчать розслаблятися і позбуватися від негативних емоцій і думок, а також дають людині можливість зміцнити свою пам’ять, розвинути увагу і мислення. Дітям важко виразити свої переживання словами. У них інші способи комунікації зі світом. І щоб зрозуміти, що відбувається з ними, необхідно дати їм в руки папір та олівці. Творчість потрібна всім дітям, незалежно від їх можливостей.

Але не всі діти можуть захотіти малювати олівцями. Важливо підібрати художні медіа (матеріали). Хтось візьме акварель, гуаш або олівці, інші фольгу, або пластилін тощо. Якщо не хочуть малювати то можна запропонувати виготовлення колажу, будування своїх островів на піску з використанням камінців, черепашки, раковини тощо.

Види та техніки арт-терапії.

Виділяють власне арт-терапію, музикотерапію, танцювальну терапію, драмотерапію, казкотерапію, бібліотерапію, мандолатерапія, маскотерапію, етнотерапію, ізотерапію, піскотерапію, ігротерапію, кольоротерапію, фототерапію, куклотерапію тощо.

Різноманітними є також матеріали, що використовуються: художні приладдя, фотографії, вирізки з журналів, листівки, фольга, целофан, шматки тканини, камінчики, іграшки, природні матеріали (глина, пісок, крупи тощо). Кожен матеріал має свої властивості, особливості, можливості більшою мірою передати якусь рису. Так, пейзажна фотографія може передати ландшафт стосунків, фарби – розкрити повноту почуттів і емоцій, обраний камінчик або предмет розповість про актуальне сприйняття себе, природні матеріали дозволять передати тілесне самовідчуття, доторкнутися до прихованих ресурсів, інстинктів.

Види арт-терапії:

• малюнкова терапія;

• візуальна (терапія образами);

• медитативне малювання;

• мультимедійна (інтеграційна)терапія.

Техніки і прийоми арт-терапії

Малювання - одна з основних технік арт-терапії. Малювати можна чим завгодно, але слід пам`ятати, що нервовій людині краще використовувати крейду, тому що акварель, яка розтікається, може спровокувати тривогу. Крейду легше контролювати, і людина переносить це відчуття на життя. А якщо людина закомплексована, то краще малювати аквареллю - це допоможе їй відчути себе розкутою. 

Колаж робиться з газетних і журнальних вирізок, природних матеріалів, фотографій, кольорового паперу. При виготовленні колажу не виникає напруги, пов`язаної з відсутністю художніх здібностей, саме тому він дозволяє кожному одержати успішний результат.

Бібліотерапія. Вибір книг, орієнтованих на коло проблем певної особи чи групи. Після прочитання відбувається спільний аналіз змісту.

Робота з пластичними матеріалами (глина, пластилін). Для ліплення використовуються пластилін, глина, тісто. Учасники групи можуть виліпити свій страх, подивитись і поламати, а потім створити протилежний стан - радості, щастя. 

Драмотерапія. Театральні постановки на різну тематику сприятливо впливають на пам`ять, волю, уяву, почуття, увагу та мислення. У спектаклі можуть обіграватися ситуації з життя учасників групи. 

Фототерапія. Робиться серія авторських фотографій, які потім аналізуються. Важливе використання сімейних фотографій, оскільки зображені події хоча й залишились у минулому, але підсвідомо вони продовжують впливати на людину. Фотографії допомагають пригадати минуле, усвідомити помилки, побачити образи.