Практика арт-терапевтичної діяльності у роботі психолога

Використання арт-терапевтичних методів на практиці

Пропоную ознайомитися з арт-терапевтичними вправами та методиками, які я використовую під час роботи.

Краплетерапія. 

Матеріали для малювання: стаканчики з кольоровою водою (у воді розведені акварельні фарби різних кольорів – жовтий, зелений, синій, червоний, коричневий, чорний і білий),звичайні скляні піпетки, губка з поролону (для видалення зайвих крапель), листи щільного паперу, серветки для рук. 

Завдання: 

1. Дитина малює сім’ю Клякси (тут добре обговорити взаємини в сім’ї самої дитини, особливо, якщо в них є проблеми).
2. Дитина малює друзів Клякси.

Результатом роботи за методикою «Краплетерапія» є позитивна динаміка у дітей підвищується самооцінка. Крім того, діти вчаться бачити красу в кожній кольоровий краплині.

Арт-терапевтична вправа «Світ на долоньці» 

Матеріали для роботи: різні камінчики, різнокольоровий пісок.

На долоні створюється композиція з обраних камінчиків та піску. Простір долоні, голографічно відображаючи весь організм, стимулює створення особистісно значущих образів, акцентує увагу на області центру, підставі долоні, і області пальців. Так вибрані камінці і створена з них композиція буде проекцією «Я образу».

Арт-терапевтична вправа «Безлюдний острів»

Спрямована на створення впевненості у своїх силах і ситуації успіху у дитини. Крім того, дуже добре можна простежити характер взаємин дитини з соціумом, побачити як малеча сприймає світ! Вправу можна проводити як колективно так і індивідуально з психологом.

Для заняття потрібно аркуш формату А3. В центрі малюється круглий або овальний острів, а навколо нього діти малюють хвилі. Хвилі можуть бути величезні або маленькі, характер їх теж може бути різним: спокійні, штормові, з білими баранчиками.

Потім дітям необхідно придумати і намалювати: житло, їжу та способи її добування, воду, захист від нападу і т.д. Також дітям необхідно намалювати географічну карту острова: гори, пляжі, джерела води (можливо, корисних копалин – діти дуже люблять малювати поклади золота і алмазів), вулкани, ліси і т.д.

Якщо на острові виявляться хижі тварини або агресивні аборигени, діти повинні продумати, як вони будуть захищати себе і свої припаси, чи будуть вони самі нападати або будуть готуватися і чекати нападу.

«Безлюдний острів» – це наочний приклад взаємин дітей у соціумі, під час заняття можливо простежити характер поведінки кожної дитини окремо (слухаючи її пропозиції) і колективу в цілому.

Арт-терапевтична вправа «Продовж малюнок»

Матеріали: папір, фарби.

На аркуші паперу необхідно намалювати невигадливу картинку або просто кольорові плями, а потім передати естафету наступному учаснику для продовження малюнка. В результаті кожен малюнок повертається до свого першого автору.

Після виконання цього завдання обговорюється початковий задум. Учасники розповідають про свої почуття. Колективні малюнки можна прикріпити до стіни: створюється своєрідна виставка, яка якийсь час буде нагадувати групі про колективній роботі в «чужому просторі».

Малювання краще проводити «чарівними фарбами»: спочатку учасники групи роблять тісто з борошна, солі, соняшникової олії, клею ПВА, потім додають в нього гуаш. Такими фарбами, створеними власними руками, приємно малювати, виражати себе і свої почуття.

Рецепт «чарівних фарб»: 2 столові ложки борошна змішати з 1,5 столовими ложками солі, додати 1/3 чайної ложки соняшникової олії і трохи води. Замісити. Поступово тісто потрібно розбавляти водою, щоб воно стало рідкуватим, як густе тісто для млинців. Після чого додається 2 столові ложки клею ПВА. Якщо тісто сильно загусло, можна додати води. Далі в тісто додається гуаш того кольору, який потрібно створити. 

Арт-терапевтична вправа «Говорю про проблеми»

Матеріали: аркуші паперу, акварель, пензлики.

Завдання: Візьміть три аркуші білого паперу, акварельні фарби і пензлик. На першому аркуші, зануривши пензлик в чорну фарбу, поставте кілька чорних плям. Постарайтеся в цих плямах побачити якесь зображення, для цього з'єднайте їх між собою. Ваша уява сама підкаже вам правильне рішення.

Потім візьміть другий аркуш паперу, сіру фарбу і виконайте те ж саме. Уважно подивіться, що у вас вийшло, на що схоже, коли ви з'єднали між собою плями.

На третьому аркуші повторіть те ж саме, що ви робили на першому і другому аркушах, але тепер плями робіть яскраво-жовтою, зеленою і червоною фарбами. Спробуйте і тут виявити якесь зображення, поєднуючи або підправляючи деякі плями. 

Арт-терапевтична вправа «Сім’я в образах квітів» 

Матеріали: гуаш, пензлі, баночка для води, білий аркуш паперу (А-3).

Інструкція: Пропонується намалювати свою сім’ю у вигляді квітів.

Малюнок сім’ї в образі квітів відображає емоційне самопочуття, уявлення про своє місце і роль в сім’ї.

Після створення малюнка пропонується відповісти на запитання:

• Які почуття у вас виникали, коли ви зображували свою сім’ю на малюнку?
• Чи є на ньому Ви?
• Як себе почуває Ваша квітка?
• Які члени сім’ї тут зображені?
• Які почуття вони відчувають?

Образи квітів на малюнку, їх розташування, оточення відображають реальну сімейну ситуацію і допомагають автору малюнка її усвідомити.

Образи квітів можуть відображати:

Поле квітів – стан життя в соціумі, що замінює сім’ю; ідеальна сім’я – та,

яку автор малюнка хотів би мати; сім’я, в якій виросла або зараз живе людина.

Віддалено розташовані квіти, відсутність когось із членів сім’ї вказують

на слабкі емоційні зв’язки, складності і напруженість у взаєминах.

«Зів’ялі» квіти – зображення фізичного неблагополуччя або похилого віку людини.

Якщо квіти поміщені в квітковий горщик, вазу або ростуть на клумбі, важливо прояснити, хто доглядає за цими квітами, від кого вони отримують турботу?

Якщо  деякі квіти розміщені на близькій відстані або ростуть з одного стебла, важливо уточнити, що для автора означає таке близьке їх розташування.

Присутність в малюнку схожих квітів, а також квітів однакового кольору може говорити про емоційну близькість цих людей, їх схожості.

У нормі малюнок зазвичай розташовується в центрі аркуша і займає практично весь вільний простір.

Квіти можуть займати різний простір на аркуші, це може бути пов’язано з тим, як людина сприймає той життєвий простір, який дозволяє собі займати в реальності.

Якщо в малюнку присутні додаткові елементи, важливо уточнити їх значення.

Авторські методики сімейної арт-терапії

Сімейно оціночна процедура Ханна Квятковська

Процедура включає наступні шість заданих.

1. Малюнок на вільну тему: кожен обирає свою тему.
2. Малюнок «Моя сім’я». Потрібно намалювати свою сім’ю і себе теж.
3. Абстрактний портрет своєї сім’ї.
4. Малюнок «Каракулі». На основі каракулів створити образ.
5. Сумісне створення каракулів на основі уже намальованих вибирається один малюнок каракулів і створюється образ.
6. Малюнок на вільну тему.

Техніка «плями, каракулі» (М.Бетенскі)

Учасникам пропонується вибрати папір і образотворчі матеріали за бажанням, послухати ритм і настрій музичного твору, уявити собі образ, про який розповідає музика, потім зобразити його експресивно (за допомогою каракулів, ляпок, ліній, крапок, плям, відбитків та ін.)

На етапі обговорення учасники розповідають про свій малюнок, відзначають, чи вийшло передати задуманий образ, чи вийшло у них що-небудь несподіване, і на що воно може бути схожим, що позначає обраний для малюнка колір. Інші учасники терапевтичної групи теж підключаються до обговорення і інтерпретації робіт, розповідають про свої враження від творчого процесу, відзначають емоційний клімат у групі.

Техніка «каракулі» сприяє оптимізації міжособистісного і внутрішньо групового спілкування, групової згуртованості, розвитку і вдосконаленню комунікативних навичок, налаштовує на прояв взаємної емоційної підтримки.

Техніка «каракулі» має діагностичну спрямованість і сприяє дослідженню людиною власних почуттів і переживань, а також зняттю м’язових, емоційних напружень, розслабленню.

Техніка «каракулі» зачіпає сферу творчого потенціалу особистості, звільняє його і тим самим сприяє особистісному зростанню людини, підвищенню її впевненості у власних можливостях. 

Техніка «Каракулі і метаморфози» (А. Копитін)

На першому етапі перед учасником сесії стоїть одна єдина задача – вільний рух олівця по аркуші паперу без будь-якої мети і задуму, в результаті якого виходить складний клубок ліній. У цьому «клубку» слід потім побачити який-небудь образ і розвинути його.

На наступних етапах учасникам можуть бути запропоновані наступні творчі завдання:

Ведення «щоденника каракулей», фіксування змін за певний проміжок часу допоможе простежити динаміку процесу і зробити висновки.

На основі створених каракулей учасникам пропонується скласти розповідь.

Учасники можуть спробувати виразити в словах свої почуття та асоціації, що з’являються при створенні різних каракулей.

Для створення каракулей даною методикою передбачено використання відбитків фарби на папері (отримані за допомогою кисті або руки) як попередню основу для створення образу, робити це можна за участю всіх членів групи, але на великому вертикально розташованому аркуші паперу.

Сімейні пейзажі Дорис Аррингтон

За допомогою техніки сімейного пейзажу можна дослідити кордони членів сім’ї.

Матеріали для створення сімейного пейзажу: кольорові олівці, акварельні фарби, ручки з чорною пастою.

Завдання: 

1. Пригадати якусь ситуацію (приємну або неприємну) коли вам було 3 або 12 років.
2. Намалювати символічно пейзаж, який би відображав ту атмосферу тих подій.
3. Зобразити систему умовних позначень для членів сім'ї,  включивши її в карту сім'ї як її легенди.
4. Згадати подію, що спричинила більш-менш істотні зміни в житті сім'ї, те, що трапилося, коли вам було від 3 до 12років (смерть, розлучення, образа, усиновлення тощо). Для даної події також необхідно створити карту і придумати легенду.
5. Останнім етапом при виконанні даної техніки є створення карти, що відбиває сприйняття даної події тим членом сім'ї, з яким відчувається найменша емоційна близькість.

Робота з фольгою. Автор: модифікації З. Карабіної (робота з агресією, тривожністю). 

Матеріали для роботи: фольга 30 см, аркуш паперу А 3 (офсетний), аркуш паперу А 4, ручка, олівці, фарби і пензлик.

Завдання:

1. За допомогою шматка фольги уявити і висловити свій стан (почуття) агресії або тривожності. Розташувати об'єкт на аркуші А3. Клієнт промовляє відчуття, почуття, емоції, які виникли в процесі роботи.
2. Після клієнт обводить по контуру свій об'єкт, прибирає його і уважно розглядає отриманий фігуру.
3. Пропонується домалювати свою фігуру використовуючи олівці або фарби.

Арт-терапевтична вправа «Малюємо дерева»

1. Активізація візуальних, кінестетичних відчуттів.

Учасникам пропонується зайняти зручне для себе положення (встати, присісти, якщо є відповідні умови). Закрийте очі, уявіть колір, звук, мелодію, рух, з допомогою яких можна було б виразити власний стан «тут і тепер».

Станьте у загальне коло. 

2. Пошук образу посередництвом рухів під музику. Звучить повільна мелодійна музика (без слів). Закрийте очі і спробуйте побачити ліс.

Уявіть себе в образі дерева. Знайдіть йому місце серед інших дерев.

Пропонується знайти місце в аудиторії, де «дереву» буде зручно рости вверх і навіть танцювати.

Покажіть рухами, танцем, як воно себе почуває.

Самотнє дерево відкрите всім вітрам. Літом його нещадно палить сонце, зимою - мороз. Навіть звіру важко заховатися під самотнім деревом. Інша справа, коли поряд є добрі й надійні друзі. Підійдіть один до одного так близько, як вам цього хочеться. Нехай ваші дерева утворять кілька гайочків. Ніжно торкніться пальчиками-листочками (звернути увагу на ефект соціометричного вибору). Спробуємо всі разом створити образ дуже сильного, могутнього дерева. Станьте поряд один з одним в коло. Який надійний і великий стовбур вийшов у дерева! І віти тягнуться догори, переплітаючись між собою. У такій кроні тепло і затишно білкам птахам. А саме дерево нічого не боїться: ні бурі, ні грози, ні самотності.

 Кожному з учасників пропонується зайняти вибране ним місце за робочим столом.

На аркуші паперу з допомогою будь-яких зображувальних засобів намалюйте уявлювані вами образи одного чи кількох дерев і асоціації, що виникли.

Придумайте малюнку назву та історію, яку дерево хотіло б розповісти від першої особи. Щоб пояснити деталі малюнка чи розповіді, психолог чи інші учасники групової роботи можуть додатково задавати коректні непрямі запитання:

Де твоєму дереву хотілося б рости: на галявині чи серед інших дерев?

Чи є в нього друзі чи вороги?

Чи боїться це дерево чогось?

Чи загрожують йому які-небудь небезпеки?

Про що мріє це дерево?

Який настрій у твого дерева?

Твоє дерево щасливе чи нещасне?

Якби замість дерева була намальована людина, хто це був би?

Якому подарунку зраділо б дерево?

Як можна врятувати дерево, якщо воно хворіє?

Далі учасникам пропонується наступна інструкція.

Необхідно відокремити образ дерева від фону, відірвавши по  контуру зображення дерева зовнішню частину малюнка (Робота виконується пальцями, ножицями користуватися не можна).