Формування мотивів навчання - це створення у школі умов для появи внутрішніх спонукань до навчання, усвідомлення їх учнем і подальший саморозвиток ним мотиваційної емоційної та пізнавальної сфер.
Охарактеризуємо кожну із названих сфер більш докладно.
Мотиваційна: виключення будь-якого тиску на дітей, схвалення результатів діяльності дітей; підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей; надання допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників; переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.
Розуміння змісту мотивації — головний показник професійної майстерності класного керівника, психолога. Знання про те, чому люди роблять те, що вони роблять — необхідна передумова для того, щоб допомогти їм реалізувати власні мотиви та попередити випадки, коли мотивації можуть викликати певні ускладнення.
Опишемо основний зміст мотивів, які формуються: (що формувати? що розвивати?).
ВИДИ МОТИВІВ
| |
Пізнавальні. Їх характеризує спрямованість на зміст навчального предмета
|
Соціальні. Для них властива спрямованість на іншу людину, на соціальну значущість навчальних дій
|
ПРОЯВИ МОТИВІВ
| |
У прагненні до одержання нової інформації, у пошуку рішень задач, в успішності та відвідуваності занять, у прагненні до завдань заниженої чи підвищеної складності
|
У вчинках, що свідчать про обов'язок і відповідальність; у прагненні до контактів, співробітництва; в ініціативі та допомозі одноліткам
|
Емоційна сфера
Навчання охоплює емоційну сферу учня, тому, впливаючи на неї, учитель, психолог, стимулює мотивацію або, навпаки, приглушує її.
Основний зміст емоційної сфери можна коротко охарактеризувати так:
ВИДИ ЕМОЦІЙ У НАВЧАННІ
| |
Позитивні
Радість, упевненість, задоволення, цікавість, гордість, здивування, конструктивний сумнів
|
Негативні
Страх, образа, досада, нудьга, приниження, занепокоєння
|
ПРОЯВ ЕМОЦІЙ У НАВЧАННІ
|
Загальна поведінка
|
Особливості мови
|
Міміка
|
Пантоміміка
|
Моторика
|
Формування мотивації необхідно починати саме з емоційного компонента, як найбільш чутливого до стимулюючих впливів. Назвемо кілька найбільш ефективних способів емоційної стимуляції учнів:
1) Показати ціннісну значущість змісту навчального предмета, ситуації, інформації.
2) Навчити перетворювати цілі «майбутнього» у ряд проблем, задач, завдань, що мають безпосередній стосунок до сьогодення.
3) Заохочувати самостійність учнів, подаючи лише необхідну допомогу (посильність завдань, своєчасне ускладнення завдань, підбір творчих завдань).
4) Звертати увагу й постійно відзначати високу активність кожного учня.
5) Оцінку виконаної роботи варто давати так, щоб вона додавала учням упевненості у своїх силах, свідчила нехай навіть про невеликі досягнення.
6) Класному керівникові варто будувати з учнями доброзичливі, відкриті, емоційно-насичені відносини у процесі навчання, спрямовані на формування й заохочення відчування себе й іншої особистості, потреби в самоствердженні, самоактуалізації.
Коментарі
Дописати коментар